ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗА БАГАТЬМА ПОКАЗНИКАМИ НАЙКРАЩИЙ В УКРАЇНІ
У ЦЬОМУ ПЕРЕКОНУЄ ПРОРЕКТОР ВУЗУ МИКОЛА ЙОХНА
У ці дні один з найбільших і найпрестижніших вузів Хмельниччини — Хмельницький національний університет — відзначає своє 45-річчя. За час свого існування університет пройшов шлях від філії загальнотехнічного факультету Українського поліграфічного інституту до національного університету, де здійснюється підготовка фахівців за 38 напрямками освітньо-кваліфікаційної підготовки на 14 факультетах, що входять до складу шести інститутів. А в останні роки університет ще й значно розширив свою міжнародну діяльність. Про це розмовляємо з проректором з міжнародних зв'язків, професором, кандидатом технічних наук Миколою Йохною.
Посада проректора з міжнародних зв'язків у нашому університеті введена п'ять років тому, - розповідає Микола Антонович, - хоч міжнародні зв'язки університет почав "зав'язувати" з кінця 90-х років. І ми поставили цю роботу на системну основу. Сьогодні маємо багато угод про співробітництво з навчальними закладами багатьох країн світу.
У чому полягає співробітництво Хмельницького національного університету із закордонними вузами?
Є різні напрямки цього співробітництва. Це обмін досвідом, участь у науково-методичних конференціях та семінарах, обмін викладачами та студентами, спільна підготовка та видання навчальних посібників і підручників, наукових праць, проведення двосторонніх наукових стажувань викладачів, аспірантів та студентів. Крім того, співробітництво в галузі культури і спорту передбачає участь у фестивалях, конкурсах, інших культурно-масових заходах, проведення спільних спортивних змагань. А ще - виконання міжнародних проектів, отримання грантів та матеріально-технічної допомоги від різних міжнародних організацій.
НАЙТІСНІША СПІВПРАЦЯ - З ПОЛЯКАМИ
З якою країною маєте найтісніші зв'язки?
Звісно, з Польщею. Це найближчий наш сусід, з яким у нас немає ні мовного, ні ментального
бар'єру.
Маєте у Польщі постійних партнерів?
Так. Вже багато років підтримуємо зв'язки з Краківським політехнічним університетом імені Тадеуша Костюшка. Щодва роки ми проводимо спільні конференції викладачів та науковців - спочатку у нас, через два роки - у Польщі. Нещодавно таку конференцію провели у Кам'янці-Подільському, бо поляки зацікавилися цим подільським містом. В організації конференцій нам допоміг Кам'янець-Подільський аграрний університет. Завдяки цим конференціям нам вдалося створити українсько-польський центр. Власне, нам досить непросто, отримати якийсь грант. А от Польщі Євросоюз виділяє чимало коштів на різні проекти. Поляки ж нас беруть за партнерів. Так ми отримуємо гроші, за які наші науковці роблять різні дослідження, можуть поїхати у Польщу і працювати на їхньому обладнанні. Адже у нас проблеми з матеріально-технічною базою, а у Польщі вона найновіша. Та й взагалі обмін досвідом дуже важливий. Щось ми беремо у них, а десь ми пішли вперед, і поляки вже вчаться у нас. Зараз, наприклад, один наш аспірант навчається в Кракові за спеціальністю "медична інженерія". Гадаємо, що незабаром з його допомогою відкриємо цю дуже перспективну для нас спеціальність у нашому вузі.
Також щорічно проводимо міжнародні конференції студентів та молодих науковців У минулому році така конференція була у нас, куди приїхали понад 50 студентів — поляків, норвежців, іспанців, росіян. У цьому році така конференція була у Кракові. Цікаво, що на першу конференцію на Хмельниччину, як згодом зізналися польські викладачі, їм доводилося просто-таки змушувати студентів їхати. Тоді до нас приїхали лише вісім польських студентів. Вони боялися України, гадали, що за польсько-українським кордоном щось на зразок Сибіру. І коли побачили наш університет, познайомилися зі своїми Хмельницькими ровесниками, знайшли з ними спільну мову, то зрозуміли, що їхні побоювання були марними. І вже наступного разу для поїздки до Хмельницького довелося проводити конкурсний відбір - так багато було бажаючих.
Інший напрямок - співробітництва - обмін студентами. Щорічно ми відправляємо 10-15 студентів на кількатижневу практику до Польщі. У цей же час стільки ж їхніх студентів приймаємо у себе.
Що дало університету запровадження Болонської системи?
Інакше її ще називають кредитно-трансферною. Яка її мета? Певною мірою уніфікувати
підходи до змісту освіти, оцінювання знань студентів. Все це робиться для того, щоб забезпечити
можливість трансферу студентів, викладачів. Наприклад, щоб студент провчився семестр у нас, поїхав у Європу: в одному вузі послухав курс, який його цікавить, потім - в іншому.
Для ваших студентів це можливо?
Кілька днів тому за цією системою ми відправили двох студентів до Польщі. Це було надзвичайно важко зробити, але ми відпрацювали систему, і маємо реальний результат - на прикладі цих двох студентів. Поляки зацікавлені присилати до нас студентів за спеціальністю "дизайн". Крім того, їхні спеціалісти слов'янських мов теж хочуть у нас практикуватися. А наші студенти гуманітарно-педагогічного факультету, які вивчають польську мову, навпаки, більше часу мають навчатися у Польщі.
Ви бували у різних країнах, знайомилися з їхніми системами освіти. Що Вам запам'яталося найбільше?
- Сьогодні в нашій галузі фінансується зарплата викладачам, та й то в пропорції до кількості бюджетників. Тобто, у нас 50 відсотків студентів-бюджетників, 50 - контрактників, от ми отримуємо 50 відсотків фонду зарплати від держави, а іншу половину маємо самі заробити. Так само фінансуються комунальні платежі. Ще фінансується стипендія та частково - ремонт гуртожитків. А візьмемо Польщу. Там в бюджеті міністерств є стаття, яка передбачає фінансування на підготовку спеціалістів. Наприклад, міністерство машинобудування - з його бюджету виділяються кошти на вузи, які готують спеціалістів для цієї галузі. У Франції, наприклад, професор має 180 годин навантаження на рік (а у нас - 800 і навіть до тисячі). Відчитав -як тобі зручно, і все, можеш займатися науковими дослідженнями, писати наукові праці.
З 24 КЛАСИЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ - ХНУ НА ВОСЬМОМУ МІСЦІ
— Сьогодні в Україні проводиться чимало різних рейтингів навчальних закладів. За одним з них, який був опублікований в багатьох всеукраїнських виданнях та розміщений на багатьох інтернет-сайтах, ХНУ — на 122 місці.
- Серед 24 класичних університетів України наш вуз посідає восьме місце. Це реальний і справедливий рейтинг, який проводило Міністерство освіти та науки. Попереду - такі "монстри", які перегнати практично неможливо. Це - Київський, Одеський, Харківський національні університети. їхня історія налічує понад сто років, вони мають хороше фінансування, там діють різні наукові школи. Але восьме місце для Хмельницького - це дуже високе місце. А щодо отого рейтингу, який друкувався у "Дзеркалі тижня" - незрозуміло, хто його робив, для чого?
Наприклад, там враховувалося членство в якихось асоціаціях - й за це "йшли" бали. Але ж тих асоціацій сотні! Цей рейтинг вже не раз критикувався тими, хто насправді розбирається у вищій освіті.
Щодо того, що наш вуз - один з найкращих, наведу кілька прикладів. Нещодавно ми брали участь у конкурсі дипломних робіт з менеджменту у невиробничій сфері, який проходив у Харкові. Й посіли друге місце в Україні. На студентських олімпіадах, наукових конкурсах щороку ми маємо кілька призових місць. Чимало наших викладачів є авторами підручників з грифом Міністерства освіти та науки. Практично, своїх студентів ми навчаємо за своїми підручниками. Причому, за ними навчаються й у інших вузах України. Ще один напрямок - система дистанційної освіти - у нас розвинутий найкраще в Україні. Наша комп'ютерна мережа - одна з найкращих, бібліотека - теж. Гадаю, цього достатньо, аби зрозуміти, ще наш вуз - не гірший, не провінційний.
Міжнародне співробітництво Хмельницького національного університету (ХНУ) у цифрах;
У минулому році ХНУ підготував 45 фахівців для зарубіжних країн.
Університет підтримує зв'язки з 38 зарубіжними навчальними закладами.
У 2006 році 9 викладачів університету стажувалися у зарубіжних країнах.
За рік відбулося 64 зарубіжних відряджень викладачів і співробітників університету.
Четверо іноземних лекторів та науковців брали участь у навчальному процесі ХНУ.
Протягом минулого року 35 студентів та аспірантів ХНУ навчалися та стажувалися за кордоном.
У 2006 році університет отримав 23 міжнародні гранти.
У 2006 році від іноземних партнерів ХНУ отримав матеріально-технічної допомоги на суму 1 658
491 гривню. З них на розвиток освіти - 1 127 486 гривень, науки - 177 605 гривень, культури - 353 400 гривень.
Олена Щегельська